Субота
24.02.2018
11:21
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Орв'яницький НВК-ДНЗ
Головна Реєстрація Вхід
Історія НВК »
Block title
Block content

Меню сайту

Block title
Block content

Block title

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

                                                                Освітянський процес села Орвяниця

    Перша школа на території села- «Миколаївська», яка діяла з 1871  по  1920 рік, названа на честь російського імператора  Миколи ІІ.

  Перший учитель - Максим Гнатович був віруючою людиною і як людина мудра, взяв собі за мету- навчити селян  грамоти. Доля його не з легких: кинула у вир Першої Світової війни, з якої він потрапив у полон. За спогадами старожилів – учитель  перебував у німецькому полоні. Повернувшись  з пекла в рідне село, він продовжив навчання. Могила учителя була знайдена лише в 2004 році.

  На початку 20-их років у село приїхав освідчений педагог – Тарасюк Петро Мусійович – за фахом учитель української мови та літератури, родом з села Несвіч Луцького району Волинської області. Тарасюк був Учителем з великої букви . Завдяки йому в «Мурованій» школі викладалися українська мова і література, читався Закон Божий православним священиком. Поруч з дітьми багатих селян і польських осадників навчалися діти бідних. Йому не байдужа була доля свого краю і краю, де він піднімав освітянський процес. За спогадами старожилів відомо, що  він був співорганізатором відділу УПА в Орв’яниці. За зв’язок з УПА був арештований в 1942 році. Під час пожежі згоріла школа і його садиба . Петро Мусійович і його родина поховані на місцевому кладовищі за якими доглядають члени волонтерського осередку.

    

                                                       Післяокупаційна школа

Залишилися тільки хутірські приміщення в оселях Деркача Якова та осадника Буякевича.  Це були школи з початковим навчанням. Саме туди прибували учителі з різних куточків України. В 1946 році в Орв’яницю направляють молодих вчителів з східних областей України, з сіл сусіднього району, з Житомирщини  і Київщини .Навчання у школах відбувалося у дві зміни. У класах - діти  різного віку. З приладів : чорнило , гасові лампи та декілька зошитів.  В тому 1948 році школи  розміщувалися    у трьох селянських примі-щеннях. Два з них мали по одній класній кімнаті, одне –        на дві кімнати . Навчалося в цьому навчальному році більше двохсот учнів. Найбільш переповненою була «Беньова школа», навчання в якій було у дві зміни.

                                                                     Школа в 1949 – 1950 рр.

Школи знову поповнюються новими учителями. Цей рік ознаменувався першою шкільною подією: вперше після війни урочисто приймали в піонери. В цьому ж навчальному році краще ніж в попередні школа була забезпечена підручниками, зошитами, якими забезпечувало райвно.

1951р.

Школи очолює нова людина – Слобоженюк Іван Михайлович, родом з Житомирщини. Поруч з ним працювали  вчителі Дубина Олена Василівна, Ярмоленко Марія Йосипівна.

1953р.

Нове поповнення вчительського колективу, директор турбується про влаштування вчителів та про непридатність шкільних приміщень. В нього зріє задум – побудувати більшу школу, в якій помістилися б всі учні, вистачало б  класних кімнат.

1959 рік

Розпочалося будівництво нової школи одноповерхової , дерев’яної на Другому шляху. Школу зводив колгосп. З будівельним матеріалом було складно. За рік будівельники здавали по одній-дві кімнати. Школа стала восьмирічною. Її називали Вільшаною (з вільхи).

1960-1972 роки.

Вільшана школа

  Щороку школа поповнюється новими вчителями: Філон Лідія Івнівна, Шах Ольга  Адамівна, Скибан Галина Кирилівна, Кравчук Сергій Іванович, Кравчук Галина Іванівна, Голод Тамара Анатоліївна, Буткевич Йосип Миколайович, Марчук Петро Віталійович.

На базі закладу діє багато гуртків: співочий , танцювальний, фізкультурний, історичний, літературний, математичний, фізико-технічний, «Умілі руки», художнього читання, гурток юннатів.

Останній опікувався кролефермою , яка було відомою не лише в районі, а й в області під керівництвом Ярмоленко Марії Йосипівни.  Славилася  «Вільшана школа»  і прекрасним садом, квітником, навчально-дослідною ділянкою. Завдяки старанням педагогів і учнів школа потопала у зелені.

  Орв’яницька школа стала відомою і перспективною. В ті 70-ті  школа поступово перейшла на кабінетну систему навчання.   На базі навчального закладу працює клуб інтернаціональної дружби «Меридіан»,  де  діти   заочно знайомляться з життям своїх ровесників за кордоном. Школу відвідували численні гості. Найпочеснішими були ветерани 397 стрілецької Сарненської дивізії, яка проходила з  визвольними боями дорогами Дубровиччини.

 Але кількість дітей щороку зростала і на кінець 70-их перевищила цифру 500. Тому директор  почав клопотання про будівництво нової   школи, у якій було б  просторо і затишно . Але не довелося йому втілити свої ідеї в життя і побачити новобудову. Через певні  життєві  обставини він змушений був виїхати  на Костопільщину, де проживала його родина. Але його ідея не пропала . Її втілили в життя інші педагоги. В 1976 році місце Слобоженюка посіла Федорчук Ніна Михайлівна, котра і продовжила справу будівництва приміщення нової школи в центрі Орв’яниці , поблизу Горині. Так відійшла у минуле «Вільшана школа» , яка була і

є дорогою для багатьох  Орв’яничан.

1980-1990 роки

         Нова школа відкрилася  1 вересня 1980 року. В приміщення новобудови прийшли працювати нові педагоги,  молоді, енергійні  повні сил і ентузіазму. Хороші традиції  старої школи продовжилися  в новій

В житті суспільства відбувалися великі зміни… Один з колишніх учнів – Василь Борщ був призваний на строкову службу  до Афганістану, звідки не повернувся. Василь посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. На честь  випускника школі присвоєно  ім’я Василя Борща

Школа жила і впроваджувала нові ідеї, облаштовувалися навчальні кабінети, тематичні зали, навчала дітей, виховувала своїх учителів,  випускала щороку  зі своїх стін випускників під мудрим керівництвом директора  Федорчук Ніни Михайлівни.

Школа 90-х років.

На початку 90-х відбулися значні зміни у реформуванні освіти. Орв`яницьку школу очолив молодий, енергійний директор Новик Микола Григорович. Навчальний і виховний процес будуються на засадах національного і патріотичного виховання, які набули цільового втілення у життя, коли школу очолила Корень Федора Микитівна.

                                                            Вона започаткувала діяльність ряду клубів патріотичного спрямування.

Одним з таких був і є клуб історичної пам’яті «Спогад», 1993 року заснування, мета якого – широке залучення учнівської молоді до пошукової,  краєзнавчої роботи. Екологічні проблеми села , мальовничі куточки Орв’яниці досліджує клуб «Чисте джерельце», заснований в 1998 році.

 

 

 

Фольклорний колектив «Калинонька»  був неодноразовим учасником районної сцени, а також лауреатом «Музейних гостин 2003 року», що проходили в місті Рівне.                                                            

Постійно діючими є гурткові і факультативні заняття, секції для обдарованих учнів. На високому рівні ведеться методична робота, працюють  центри з виховної і навчально-виховної роботи, висококваліфікований педагогічний колектив  впроваджує нові технології проведення сучасних уроків. Учні є переможцями районних конкурсів, олімпіад , Малої Академії Наук.

Випускники стали відомими постатями не лише в рідному селі, а і за його межами. Школа продовжує свій трудовий шлях, навчаючи  і  виховуючи нові покоління з  новими , сучасним поглядами на життя  під керівництвом Буткевич Алли Іванівни.

Block title
Block content

Block title
Block content





Вхід на сайт

Календар свят
Block content Календарні свята та події. Спілкуємося українською

Block title
Block content

Пошук

Календар
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728

Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz